Битливий, -а, -е. Драчливый. Такий битливий, — зараз кулаком. Чоловік битливий буде. 2) Бодливый. Така корова маленька, а битлива. Битлива корова наша. 3) Сильно ударяющій. Град битливий.
Голубця́, -ці, ж. Голубыя нитки. Хустки.... перетикані заполоччу та голубцею.
Знищення, -ня, с. Уничтоженіе, истребленіе.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Отой, ота, оте, мѣст. Вотъ тотъ. Побила мене ота чужа нива та позичений серп.
Повставати II, -таю́, -єш, сов. в. повстати, -стану, -неш, гл. 1) Возставать, возстать, возмутиться. При Хмельницькому одностайне за Вкраїну повстали. 2) Подниматься, подняться. Над зеленими ярами повстав легесенький туман. Галас повстане. 3) Возникать, возникнуть. Те, що повстало з самого життя народнього.
Покалавурити, -рю, -риш, гл. Покараулить.
Портрет, -та, м. Портретъ.
Утікати, -каю, -єш, сов. в. утекти, -чу, -чеш, гл.
1) Убѣгать, убѣжать. Утікав перед вовком, а впав на медведя. Від напасти полу вріж та втікай.
2) Втекать, втечь.
Чепчик, -ка, м. 1) = чебчик. 2) Ум. отъ чепець. 3) Сорочка, въ которой иногда родится ребенокъ. или животное.
