Вигачувати, -чую, -єш, сов. в. вигатити, -гачу, -тиш, гл. Запруживать, запрудить, сдѣлать запруду.
Зітха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зітхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Вздыхать, вздохнуть. Зітхнув тяжко я до Бога. 2) — духа. Испустить духъ. Се промовивши, зітхнув духа.
Лимпа́ч, -чу, м. Земляной кирпичъ, битый кирпичъ изъ глины съ мякиной.
Лобо́к, -бка, м. Ум. отъ лоб.
Несвідомий, -а, -е. 1) Неизвѣстный, невѣдомый. Не діло мені овсі несвідоме. Голос... вливався в душу якимсь несвідомим щастям.
2) Не знающій чего. Вербує... кругом себе ватагу людей несвідомих речі і ширить між ними свої... мрії. К. КР. 36.
3) Безсознательный. Я вбачала в їй несвідомого поета.
Посумувати, -му́ю, -єш, гл. Погоревать, попечалиться. Там ніхто не посумує по твоєї смерти. Посумували чумаки, посумували, може котрий з їх і поплакав трохи — да що вже зробиш.
Смажити, -жу, -жиш, гл.
1) Жарить. Смажити яєшню. Молоко на сковороді смажити. Смажено, печено в смолі, не кажи, що ея діє в школі.
Строжити, -жу, -жи́ш, гл. Обрубывать сучья срубленнаго дерева.
Трубета, -ти, ж. = трембіта.
Чмих II, меж., выражающее фырканіе.
