Ара́бець, -бця, м. = Ара́б. Встрѣчено только у Щоголева въ приложеніи къ коню: Кінь арабець, кінь огняний.
Бгачкий, -а, -е. Гибкій.
Лулу́сь! меж. 1) Выражаетъ сильный и быстрый трескъ. Аж ось — лулусь щось під ногами! Загоготів якийсь підземний глас. 2) Выражаетъ ударъ. Лулусь його у лоб!
Набу́хати, -хаю, -єш, гл. 1) Наколотить. Набухали кулаччям по спині. 2) Налить или наложить слишкомъ много.
Парубець, -бця́, м. = парубок. Ой пришли к їй сімсот молодців, ще й парубців.
Позаймати, -ма́ю, -єш, гл.
1) Занять; покрыть (во множествѣ). Позаймали постаті хто на своїй ниві, а хто й на чужому полі за копу. Річко ж моя бистрая, позаймала всі луги.
2) Загнать скотъ (во множествѣ). Усі воли позаймали, кривого лишили.
Пригвоздити, -джу́, -ди́ш, гл. Приткнуть, поставить. Нема де й так повернуться, — куди ти ще ослона пригвоздит.
Скрекіт, -коту, м. Стрекотаніе.
Сплести, -ся. Cм. сплітати, -ся.
Характерство, -ва, с. Колдовство. Вони беруть однією хистю, а в нашого брата про запас і характерство єсть.
