Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шептун

Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕПТУН"
Жи́тнисько, -ка, с. = житнище. Вх. Зн. 17.
Зачумакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Начать чумачить. 2) Заработать чумачествомъ.
Мете́ць, -тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.
Наточити Cм. наточувати.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Покоїк, -ку, м. Ум. отъ покій.
Понука, -ки, ж. Поощреніе, подстрекательство. понуку дати. Поощрить, подстрекнуть. Вх. Зн. 53.
Усюсічкий, -а, -е. = усюсінький. Шейк.
Чорнокленок Cм. чорноклен.
Шайнути, -ну, -неш, гл. Дунуть. Як шайнули буйні вітри. Гол. III. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕПТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.