Басарабець, -бця, м. Бессарабець. Ой писали басарабці та до наших хлопців листи: «ой ідіть, полтавці, та до нас риби їсти».
Бобрик, -ка, м. 1) Ум. отъ бобер. 2) Родъ мѣдной пуговицы; такія пуговицы гуцулы наготовляютъ сами, употребляя ихъ для украшенія кожаныхъ поясовъ, кож. сумокъ и пр.
Донщи́ха, -хи, ж. = дончиця. Донщиха йшла в Ярусалим.
Жовтогру́дка, -ки, ж. пт. = жовтобрюх.
Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу.
2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Наперед невода риби не лапай.
Неможливо нар. Невозможно.
Понудити, -джу́, -диш, гл. Истомить (многихъ). Ой ходиш та блудила, діток понудила.
Попідсувати, -ва́ю, -єш, гл. Подсунуть, пододвинуть (во множествѣ).
Скиргикати, -чу, -чеш, гл. Плохо пѣть. Хлопці, дівки.... скиргичуть колядки.
Шкарупкий, -а́, -е́ = шкарубкий. Припік палець, — шкарупка шкура на йому стала. Гущою волосся змила, — шкарупке стало.
