Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чустря

Чустря, -рі, ж. ? Біга, як Синякова чустря. Ном. № 6674.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУСТРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУСТРЯ"
Безух, -ха, м. 1) Человѣкъ, не имѣющій уха или ушей. 2) Собака, у которой обрѣзаны уши. Канев. у.
Вербонька, вербочка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Звіри́нець, -нця, м. Звѣринецъ. Добув іще всяких звірів: зайця, ведмедя й лиса — цілий звіринець у себе завів. Рудч. Ск. II. 68.
Змилюватися, -лююся, -єшся, сов. в. змилитися, -люся, -лишся, гл. 1) Ошибаться, ошибиться. І вже книга не змилиться. Лебед. у. 2) Смыливаться (о мылѣ).
Ли́шка I, -ки, ж. 1) Нечетъ, нечетное число. Чи чіт, чи лишка? Ном. № 12569. Кв. 2) Излишекъ, лишнее. Діждалась м'ясива, лишку ззіла і завадило. О. 1862. V. 53.
Невинно нар. Невинно.
Посольство, -ва, с. Обязанности и достоинство депутата въ парламентѣ, сеймѣ. Желех.
Утеклий, -а, -е. Убѣжавшій, бѣглець. Я ж не втеклий, я ж свій чоловік, і сам прийду, — чого мене вести по вулиці. Новомоск. у.
Фарб'ярський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный красильщику. Желех.
Чваруватий, -а, -е. Наклонный къ ссорамъ, сварливый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУСТРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.