Виярок, -рку, м. Лощинка, неглубокій оврагъ. Там такий є виярок, то вода й залива инколи. Ум. ви́ярочок.
Гарцьовий, -а, -е. Вмѣщающій въ себѣ гарнець. Гарцьове відерко.
Дова́дливий, дова́дний, -а, -е. Досадный, тошный.
Каблука, -ки, ж.
1) Кольцо вообще какое бы то ни было.
2) Кольцо, перстень. Вони твої білиї руки поламають, вони твої срібні каблуки поздіймають. Ум. каблучка.
Кузуб, -ба, м. = козуб. Обібрався грибом — лізь у кузоб. Нехай же я подивлюся, хто сидить в запічку — аж там дячок-неборачок у кузуб зігнувся.
Когутик, -ка, м. Ум. отъ ко́гут. 1) Ой морозе, морозоньку, добрий чоловіче! Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. 2) Самый верхній конецъ смереки. 3) Узелъ на перевязи снопа. 4) Курокъ ружья. 5) Порода продолговатыхъ кислыхъ яблокъ. 6) Раст. Convallaria bifolia.
Паз, -зу, м. Пазъ.
Посоватися, -ваюся, -єшся, гл. Подви́гаться, посоваться.
Усиловувати, -вую, -єш, сов. в. усилувати, -лую, -єш, гл. Принуждать, принудить, силой заставить. Як не хочу я пасти, то хиба ти мене всилуєш? Паси, сам.
Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти.
