Блисконути, -ну́, -не́ш, гл. Сверкнуть сильно. Грім як грякне, а блискавка як блисконе! Як здвигне старий брови, стисне уста тонкі та блисконе оком своїм чорним — ми вже з паніматкою ледві дишемо.
Дото́вплювання, -ня, с. Дотискиваніе.
Загарто́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. загартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закаляться, закалиться. Правда, 1868, 437. В коші він і виріс, тут і загартувався.
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Кохатися, -ха́юся, -єшся, гл.
1) Любить другъ друга. Нехай же нас поховають і хрест укопають, та щоб люде дивувались, як ми вірненько кохались.
2) — з ким, в кому. Любить кого. Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями. Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався.
3) — в чому. Заниматься чѣмъ съ любовью, любить что-либо, находить наслажденіе, удовольствіе въ чемъ-либо. Пан дуже кохався в городах. Кохайтеся в правді! У скупощах не кохайся!
4) Воспитываться, нѣжиться. Ти тільки й звикла на чаях та на сахарях кохатись. Куди ж тебе наняти, таку пановиту?
Ославляти, -ляю, -єш, сов. в. ославити, -влю, -виш, гл.
1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно.
2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки... ославили мене молоду.
Писака, -ки, м. Писецъ. Ум. писа́чка.
Потерятися, -ря́юся, -єшся, гл. Испортиться, разорваться, разрушиться, разстроиться. Ой десь стоїть парочка, любая розмова, ой як третій умішається, то й потеряється.
Примовчати, -чу, -чиш, гл. Смолчать.
Трость, -ти, ж. 1) Раст. Arundo Phragmites L. 2) Каждая тростина отдѣльно. 3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. 4) Зубья въ блят'ѣ. 5) = тро́ста. Трость з коня йде. Ум. тро́стка. На тому кріслі сидить пан Іван.... тонкою тросткою підпірається.