Відлиск, -ку, м. Отблескъ. Тільки одлиск червонястий лайнув по білих стінах.
Запільчи́на, -ни, ж. = запілка.
Запо́рати, -раю, -єш, гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Піч файно запорайте. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Харченкови десятини були вже запорані. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. 3) Загрязнить. Запорав двері, що гидко й глянути.
Ковалір, -ра, м. Кавалеръ, мужчина. Сама знаю, що не маю кавалера близько. Плачуть мами зи синами, жінки за мужами, а дівчата ластів'ята за кавалерами. 2) Холостякъ. Бувай, бувай, Касю, здорова, я їду кавалір, а ти вдова. 3) Кавалеристъ. І без тебе ся нам жало королеві і полякам, кавалірам і козакам. Ум. кавале́рочок.
Крайник, -ка, м. В нашого пана, пана крайника, писано, ей писано, злотом му терем ткано.
Начеркати, -ка́ю, -єш, гл. Набросать (о литературномъ произведеніи). От брат його Чванько слабкий уже на се: що начеркав, то так в дрюкарню і несе.
Перелічування, -ня, с. Пересчитыванье.
Попризнаватися, -наємося, єте́ся, гл. Признаться (о многихъ). Усі вже попризнавалися.
Сапетон, -ну, м. Родъ киселя изъ бузины. Найкраща їжа дітям — то сапетон.
Хавтура, -ри, ж. = хавтур.
