Арихме́тика, -ки, ж. Ариѳметика. Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає без помилок щитати (лічити). Ум. Арихме́тичка. Арихметичка трудна мені здалася.
Болізний и болісний 2, -а, -е. 1) Болѣзненный, мучительный. Був собі якийсь малий пуздракуватий та болізний. 2) Скорбный, горестный. Я тут, — почувся її тихий болізний голос.
Зірва́ти, -ся. Cм. зривати, -ся.
Зсідати, -да́ю, -єш, сов. в. зсісти, ізся́ду, -деш, гл.
1) Возсѣдать, возсѣсть. Як чорт на його зсяде.
2) Вставать, встать, сойти (съ лошади, напр.) Зсісти з коня.
Капшук, -ка, м.
1) Кошелекъ. Повнісінький капшук золота і срібла. бря́знути капшуком. Дать денегъ, раскошелиться. Брязнув капшуком перед владикою, — той і вимудрував щось на Сомка.
2) мн. Раст. Земляника, Fragaria vesca L, a также и клубника, Fragaria collina L. Ум. капшучок. Не находив ти часом у себе... капшучка із грішми? Де ж то! Найшла моя жінка... ми гроші забрали, а капшук викинули.
Накочува́ти 1, -чу́ю, -єш, гл. Прикочевать. Накочувала сарана (про діти).
Поналаштовувати, -вую, -єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
П'ятдесятий, -а, -е. Пятидесятый.
Роспукуватися, -куюся, -єшся, гл. = роспукатися. А дівчина, справді, як та квіточка роспукується.
Спичка, -ки, ж. Остроконечная палочка. Як очей на спичку не повидовбуй.
