Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ціпа-ціпа

Ціпа-ціпа, меж. = ціп 2. Вх. Уг. 274.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 433.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПА-ЦІПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦІПА-ЦІПА"
Багнітка, -ки, ж. Сережка дерева. Вх. Пч. II. 37.
Брязкілка, -ки, ж. = брязкальце. Желех.
Власний, -а, -е. Собственный, свой. Рудч. Ск. І. 169. Хоч не красне, але власне. Ном. № 9641. Не кожен писався власним прізвищем. К. ЧР. 13. рукою власною (підписався). Собственноручно (подписался). рукою власною. Руку приложилъ.
Зачудува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Змежи Cм. зміж.
Ласний, -а, -е. Лакомый, вкусный. На ласний кусок найдеться куток. Ном. № 12011.
Непороки, -ків, мн. Худая слава? Чим вони не люде? І добрі, й заможні; усі їх на повазі мають... Знали б люде, — чулись би непороки на їх, а то усі шанують. МВ. ІІ. 111.
Обзел, -лу, м. Каждый изъ клинковъ ножницъ. Лебед. у. Один обзел у ножиць скривився, та й не ріжуть. Лебед. у.
Червіньковий, -а, -е. Коричнево-красный (о цвѣтѣ глиняной посуды). Вас. 184.
Шумиха, -хи, ж. 1) Сусальное золото. Чуб. II. 288. Шумиха, оливо, свинець, блищали міди там і криці. Котл. Ен. 2) Жена шума. Cм. шум 4. Чуб. III. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦІПА-ЦІПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.