Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цехмистриха

Цехмистриха, -хи, ж. 1) Жена цехмейстера. 2) Женщина цехмейстеръ въ женскомъ цеховомъ братствѣ, цехѣ. КС. 1890. VII. 91.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 428.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕХМИСТРИХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕХМИСТРИХА"
Ігва, -ви, ж. = ігла 1. Вх. Лем. 421.
Латвий, -а, -е. Легкій, нетрудный.
Мурда, -ди, ж. Овца, черная вокругъ глазъ. Вх. Лем. 436.
Овсім нар. = овсі. Борщ не кислий овсім. Уман. у.
Помовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговаривать. Утінкою називає, шлюбу брати помовляє. Мет. 9.
Порохонь, -ні, ж. Гнилушка, гнилое дерево. Ромен. у.
Проскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
Розсікати, -ка́ю, -єш, сов. в. розсікти, -січу, -чеш, гл. Рассѣкать, разсѣчь. Грин. ІІІ. 587. Мечем гострим розсікає і о камінь розбиває. Чуб. III. 364.
Роспачливо нар. Отчаянно, съ отчаяніемъ.
Удовжитися, -жуся, -жишся, гл. Задолжаться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЕХМИСТРИХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.