Заору́дувати, -дую, -єш, гл. Завладѣть, закомандовать, начать распоряжаться. Шинкарка ним так уже заорудувала, що він у неї під тином шинковим днює й ночує.
Клобучити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать войлокъ.
Козачок, -чка, ж. Ум. отъ козак.
1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок.
2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время.
3) Насѣк. Cerambux. Червоні козачки... ворушаться по землі.
4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени.
Надсипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. надси́пати, -плю, -плеш, гл. Отсыпать, отсыпать часть.
Опал, -лу, м. 1) Отопленіе, топливо, дрова. Там йому дають кімнату геть зовсім з опалом, з світлом. 2) Вспыльчивость, горячность. З Опалу. Сгоряча. Як загорілась хата, я вбіг та з опалу не знаю, за що хвататися. З опалу не. побачив, хто там був. Cм. з-опалу.
Продохнути, -ну, -не́ш, гл. Передохнуть. Жовтий пісочок заліг носочок, нельзя продохнути.
Серм'яжина, -ни, ж. 1) = серм'яга. Серм'яжина по коліна — дівчата сміються. 2) Домашняго издѣлія сукно, изъ котораго шьются сермяги.
Хлюпання, -ня, с. Плесканіе.
Чваркати, -каю, -єш, гл. = цваркати 2.
Чертиця, -ці, ж. Дерево съ ободранной вокругъ корой.
