Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двужон

Двужо́н, -на, м. Двоеженець. Мир. ХРВ. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 364.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВУЖОН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВУЖОН"
Крихкий, -а́, -е́ Хрупкій, ломкій. Вас. 147., Ум. крихке́нький.
Наколо́ти, -ся. наколювати, -ся
Неохайно нар. Неопрятно.
Палінчарня, -ні, ж. Винокурня. Вх. Уг. 257.
Побірець, -рця, м. Сборщикъ. Рк. Левиц. Я й сам побірцем чотирі годи пробув.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Сніжечок, -чку, м. Ум. отъ сніг.
Тутейший, -а, -е. = тутешній. Увесь тутейший люд. Стор. Ци ти, дівчино, з тутейшого краю? Шейк.
Форкати, -каю, -єш, гл. Фыркать. Вх. Уг. 277.
Шаркнути, -ну, -неш, гл. Провести по косѣ лопаткой. О. 1861. X. 33. Шаркне по косі разів зо два лопаткою і пішов косить. Греб. 401.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВУЖОН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.