Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цензорувати

Цензорувати, -рую, -єш, гл. 1) Цензировать. 2) Осуждать? Ей, дочко, схаменися! Що тобі такого, що так цензоруєш дітей? Хиба ж ти дідичка сама? Хиба твій батько не піп був? Св. Л. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 427.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕНЗОРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦЕНЗОРУВАТИ"
Вивапити Cм. винаплювати.
Влада, -ди, ж. Власть.
Гречва́, -ви́ ж., соб. Греки. Се ж не сама татарва; є тут і гречви достолиха. Екат. г.
Діду́сь, діду́сьо, -ся, м. = Дідунь. К. ЧР. 4. Ном. № 5677. Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер. Шевч. 205. Ум. Діду́сенько, діду́сечко, діду́сик. Мет. 472.
Досука́ти Cм. досукувати.
Зашква́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зашква́рити, -рю, -риш, гл. 1) Сильно жарить, сильно нагрѣвать, нагрѣть. 2) Зажаривать, зажарить. 3) Приправлять, приправить поджареннымъ саломъ. Въ ироничной пѣсенкѣ: Гарбуз варю, гарбуз печу, гарбуз, мамцю, варю, цибулькою закришила, редькою зашкварю (т. е. вмѣсто сала). Грин. III. 387. 4) Дѣлать что-либо съ силой, съ напряженіемъ.
Пожирати, -ра́ю, -єш, сов. в. пожерти, -жеру, -жере́ш, гл. Пожирать, пожрать. Налетіло птаство небесне і пожерло його. Єв. Мр. IV. 4. жерцем пожирати. Тайно гонять, явно б'ють, підкладають сіті, ненавидять, гонять, б'ють, жерцем пожирають. Чуб. V. 448. Также: поглощать, поглотить. Щоб тебе сира земля пожерла. Ном. № 3792. Друге (судно) дунайське гірло пожерло. АД. І. 188. Аже тепер правда, правда вже померла, а, щира неправда увесь світ пожерла. О. 1861. X. 95.оком, очима. Смотрѣть во всѣ глаза, не сводить глазъ съ кого. Вона вже й оком своїм нас пожерла. МВ. (О. 1862. III. 59). Вона їх очима так і пожерла обох. Г. Барв. 152.
Тасю-тасю! меж. = тась-тась. Тасю-тасю, качуре, додому! продам тебе жидові рудому. Н. п.
Трудовий, -а, -е. 1) Трудолюбивый, трудящійся. Трудовий чоловік. Черк. у. 2) Пріобрѣтенный трудомъ, заработанный. Трудові гроші. Трудовий хліб.
Шляхун, -на, м. У шерстобита: родъ деревяннаго крючка, которымъ онъ дергаетъ за струну шерстобитнаго лука. Cм. лук 3. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦЕНЗОРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.