Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихор

Вихор, -хру, м. Вихрь. Крутить, як вихор на дорозі. Ном. № 3427. О, щоб їх вихром винесло. Ном. № 3667.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХОР"
Гепонути, -ну, -неш, гл. То же, что и гепнути, но съ силой. Аф. 358.
Загну́ти, -ся. Cм. загина́ти, -ся.
Кліпко, -ка, м. Мигающій глазами.
Ма́цатися, -юся, -єшся, гл. 1) Ощупывать. Еней все мацався рукою, щоб не ввалитися куди. Котл. Ен. 2) Копаться, медленно дѣлать. Мацався, мацався мацько, доки вечір спобіг. Черк. у.
Погарикати, -каю, -єш, гл. Поворчать. Погарикай там, погарикай, — ось я тебе. Мнж. 95.
Позгрібувати, -бую, -єш, гл. = позгрібати. Усе позмітувано, позгрібувано, чи кізяк, чи трісочка. Г. Барв. 193.
Приплющити Cм. приплющувати.
Розгорювати, -рю́ю, -єш, гл. = розгорити. Він собі й хату розгорював. Г. Барв. 5.
Стріскати, -каю, -єш, гл. Сожрать.
Тіснісінько нар. Совсѣмъ тѣсно. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.