Вигострювати, -трюю, -єш, сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю.
Голеча, -чі, ж. = голота.
Забри́ндзати, -дзаю, -єш, гл. = забрьохати. Іч, як забриндзала спідницю.
Лоск, -ку, м. Въ выраженіи: у лоск лягла пшениця — въ повалку. Cм. лоском.
Синиця, -ці, ж.
1) Синица. В саду щебечуть синиці.
2) Названіе вола масти нѣсколько темнѣе димана (Cм.). Ум. сини́чка.
Словини, -вин, мн. = сватання?
Спин, -ну, м. Остановка, удержъ. Cм. упин. А пташки без перестану, без спину виспівували. Ум. спинок. Нема спинку вдовиному синку.
Спрежа, спрежду, нар. Прежде, въ прежнее время. Чом тепер не так, як, спрежа було? Ні, козаче, вона каже, то спрежду бувало.
Ткачувати, -чую, -єш, гл. Заниматься ткачествомъ.
Упоминок, -нку, м. Напоминаніе. Не буде вам ніякої кари, ні упо'минку.
