Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихорити

Вихорити, -рю, -риш, гл. 1) Вихрить, крутиться вихремъ. Вітер.... рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив. Мир. Пов. І. 14. Буря завіяла, метучи цілі гори снігу по землі, вихорючи, немов густу кашу у повітрі. Мир. Пов. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХОРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХОРИТИ"
Бочалка, -ки, ж. Небольшой боченокъ. Де там барилко, то таки ціла бочалка: відер з п'ять або й більш трохи туди влізе. Брацл. у.
Відсоборувати, -рую, -єш, гл. Совершить надъ кѣмъ таинство елеосвященія. Одсоборував (хвору).... Михаїл. Сим. 237.
Гукоті́я, -ті́ї, гукотня́, -ні, ж. = Гуканина. Желех. Гуку! меж. = I. Гук. Ном. № 12514.
Ди́мка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дима. 2) Выбойчатая полосатая юбка. Н. Вол. у. Чуб. VII. 429. Гол. Од. 49. 3) = Димна. Вх. Лем. 410.
Задовольни́ти Cм. задовольняти.
Зга́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. згада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Вспоминаться, вспомниться.  
Полковництво, -ва, с. Должность полковника. Зложив з себе полковництво. К. ЧР. 14.
Припросити, -ся. Cм. припрошувати, -ся.
Скозачити, -чу, -чиш, гл. Оказачить. Скозачені панки. К. Дз. 36.
Чичирк Въ выраженіи: ні чичи́рк. Ни тугу! ни слова! не шелохнется. Ні чичирк! і дух притаїв. Ном. № 12942.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХОРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.