Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хрум

Хрум меж., выражающее хрустѣніе. Сим. 210. Коли чує: хрум-хрум. Він потихеньку туди, — аж там лисичка диню їсть. Рудч. Ск. II. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРУМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРУМ"
Білісінько нар. Совершенно бѣло.
Гарбузець, -зця, м. 1) Ум. отъ гарбуз. 2) мн. Сѣмена изъ тыквы.
Досмали́ти Cм. досмалювати.
Залю́днити, -ся. Cм. залюдняти, -ся.
Зросливий, -а, -е. Дающій ростъ. Та принеси три квіточки: ой первую зросливую, а другую сонливую. Мет. 1.
Нароби́ти, -ся. Cм. наробляти, -ся.
Невідхідно нар. Неотступно, безотлучно. Тішиться тим, що він усе тут невідхідно. МВ. (О. 1861. І. 84).
Пір'яний, -а, -е. Изъ перьевъ. Желех.
Розгуркатися, -каюся, -єшся, гл. Разгремѣться.
Рудь, -дя, м. = рудько. А ти, котку-рудю, та вимети грубу. Мил. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРУМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.