Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хро-хро!

Хро-хро! меж., выражающее хрюканье свиньи. Біжить кабан: «хро-хро-хро! Хто в цій рукавиці?» Рудч. Ск. II. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРО-ХРО!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРО-ХРО!"
Вітрянка, -ки, ж. Вѣтренница. Конст. у.
Жичли́вість, -вости, ж. = зичливість. Желех.
Зди́во, -ва, с. = диво. Вх. Лем. 419.
Нано́сити, -но́шу, -сиш, сов. в. нане́сти́, -несу́, -се́ш, гл. Наносить, нанести, приносить, принести. Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти. Ном. Люде нанесли породіллі мняса, паски, хто яєць, хто молока. Г. Барв. 530. наносити. Cм. наношувати.
Ниніка нар. = нині. Вх. Зн. 41.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.
Підкопування, -ня, с. Подкапываніе.
Пробабувати, -бую, -єш, гл. = пробабити.
Прозиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. прозватися, -звуся, -звешся, гл. Называться, назваться. Стара прозивається Терпилиха Горпина, а дочка Наталка. Котл. Н. П. 390. Ой був в Січі старий козак, прозивався Чалий. О. 1862. IX. І. (Н. п.).
Спильнувати, -ну́ю, -єш, гл. Во время явиться. Вх. Лем. 468.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРО-ХРО!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.