Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покута

Покута, -ти, ж. 1) Покаяніе. Де гріх, там і покута. Ном. № 124. 2) Епитимія. Ти на мене накинеш покуту? — Які ж твої гріхи? ЗОЮР. І. 130.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 280.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКУТА"
Дриґ меж., выражающее быстрое одноразовое движеніе ногой. Дриґ ногою! круть ріжками! Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 104).
Клюбака, -ки, ж. = ключ 3. Вх. Уг. 245.
Підпасичик, -ка, м. Небольшой хлѣбецъ, который даетъ каждая хозяйка пастуху при первомъ весеннемъ выгонѣ скота въ поле. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Покуняти, -ня́ю, -єш, гл. Подремать.
Польський, -а, -е. Польскій.
Розвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Разваливаться, развалиться, разрушаться, разрушиться. А горщок у печі розвалився, кип'ячи. Чуб. V. 635.
Увалити, -ся. Cм. увалювати, -ся.
Хлопкувати, -кую, -єш, гл. Служить. Ой не схотів же ти мені, хлопку, хлопкувати, і будеш же ти панам ляхам стадо напувати. Мет. 403.
Хомутний, -а, -е. Относящійся къ хомуту. Желех.
Шумка, -ки, ж. 1) Родъ пѣсни веселаго характера. Хлопці шумки заспівали, старші казку кажуть. Федьк. І. 26. 2) Родъ танца.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.