Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвилястий

Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Міусск. окр. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? К. Іов. 89. Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного. К. Іов. 84. 2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Борз. у. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе. Пирят. у. 3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками». Вас. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛЯСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛЯСТИЙ"
Бурдей, -дея, м. 1) Землянка. Камен. у. 2) Курная изба. Шух. I. 96, 111. 3) Публичный домъ. Желех. Ум. бурдейчик.
Домі́рний, -а, -е. Соразмѣрный. Черк. у.
Закра́пати, -паю, -єш, гл. 1) Закапать, начать капать. Потанув сніг, із стріх закрапало. МВ. ІІ. 77. 2) Закапать, накапать на что. Закрапати треба березівкою у виразку. Конст. у.
Мідя́к, -ка, м. Мѣдная монета. Сим. 208.
Оса, -си, ж. Оса, Vespa. Уїдливе як оса. Посл.
Постарий, -а, -е. Староватый, пожилой. Вже постарий чоловік Онопа. Н. Вол. у. Стоїть якась постара замучена молодиця. МВ. І.
Рекрут, -та, м. рекрутка, -ки, ж., рекрутство, -ва, с., рекрутський, -а, -е. = некрут, некрутка, некрутство, некрутсьский.
Розбехкати, -каю, -єш, гл. Разлить, разбить. Черном.
Сябринний, -а, -е. Артельный, товарищескій, находящійся въ общинномъ пользованія. Сябринна оренда. Черн. г. Сябринний ліс.
Фарбувати, -бую, -єш, гл. Окрашивать, красить. Желех. Cм. хварбувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИЛЯСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.