Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвилястий

Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Міусск. окр. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? К. Іов. 89. Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного. К. Іов. 84. 2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Борз. у. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе. Пирят. у. 3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками». Вас. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛЯСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛЯСТИЙ"
Біднісінький, -а, -е. Совершенно бѣдный.
Гу́сельня, -ні, ж. = Гусельниця. Подольск. г.
Заколо́джувати, -джує, сов. в. заколо́дити, -дило, гл. безл. Сдѣлаться запору. Як заколодило, так який уже день і на двір не ходе. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Ігі, ігій, меж. = іги.
Мо́жність, -ности, ж. 1) Возможность. 2) Могущество, власть, сила. 3) Средства. Що не здарить можність наша, най покриє ласка ваша. Гол. III. 505.
Мши́тися, -мшу́ся, -мши́шся, гл. Расти густо подобно мху, быть мохнатымъ. Желех.
Поснувати, сную, -єш, гл. Сдѣлать основу для ткани; протянуть нитки. Що по нашім двору чорним шовком та посноване. Грин. ІІІ. 470.
Притемком нар. Во время темноты. Напав на його притемком та добре попобив, — так не вгадав, хто й бив. Черниг. у.
Талановито нар. Даровито, талантливо.
Чухра, -ри, ж. Вѣтви, срубленныя съ дерева. Там чухра з хворосту лежала. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИЛЯСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.