Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хвилястий

Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Міусск. окр. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? К. Іов. 89. Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного. К. Іов. 84. 2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Борз. у. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе. Пирят. у. 3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками». Вас. 198.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 391.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛЯСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХВИЛЯСТИЙ"
Зава́лювання, -ня, с. Обваливаніе.
Заплеска́ти, -щу́, -щеш, гл. 1) Заплескать. Заплескала в долоні. Левиц. І. 352. 2) Cм. запліскувати.
Зсушити, -шу́, -шиш, гл. 1) Высушить. Зсушу я ще трохи ягід на зіму. 2) Насушить. Невірная дружина зв'ялила, зсушила. Мет. 260.
Каплун, -на, м. 1) Кладеный, холощеный пѣтухъ. У містечку Берестечку десять кур, а десята чубатая, ще й каплун. Н. п. (О. 1861. II. 6). В маслі каплунів зготувати. ЗОЮР. І. 321. 2) Названіе хитраго вола. КС. 1898. VII. 46.
Мелу́н, -на́, м. Болтунъ, пустомеля. утнути мелуна. Солгать. Ном. № 6930.
Моро́зяний, -а, -е. = морозовий. Як будуть морозяні зіми, то це дерево вклякне.
Намняшку́рити гл. = нам'яшкурити.
Оберберитися Cм. обербенитися.
Поспольство, -ва, с. = поспільство.
Свекрівонька, -ки, ж. Ум. отъ свекруха.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХВИЛЯСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.