Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хатина

Хатина, -ни, ж. 1) = хата. Чи ти мене, Василю, не знаєш, що ти мою хатину минаєш? Н. п. 2) = кімната. КС. VII. 431. 3) = прибік 2. Вас. 195. Ум. хатинка, хатинонька. Грин. ІІІ. 308. Хатиночка. Благав у Бога тільки хату, одну хатиночку в гаю, та дві тополі коло неї. Шевч. 550.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАТИНА"
Дієпись, -сі, ж. Исторія. Закр.
Звужа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. звузи́тися, -вужу́ся, -зи́шся, гл. Съуживаться, съузиться.
Неповинно нар. 1) Безъ вины. Кров христіянську неповинно проливали. Чуб. V. 933. 2) Не должно.
Повеликий, -а, -е. Нѣсколько большой. Це повеликі черевики на мене. Харьк.
Покритенько, -ка, с. Ум. отъ покриття.
Помчати, мчу́, -чи́ш, гл. Помчать, быстро понести, повезти. Куди Мар'єчку помчали, — тільки слід. Мет. 229. Чортинята миттю приробили йому довгенні крила та й помчав він мене у те саме дупло. Стор. МПр. 47.
Табунників, -кова, -ве Принадлежащій табунщику.
Четирхатий, -а, -е. Шершавый, шероховатый. Вх. Пч. І. 15.
Чишка, -ки, ж. 1) = цєшка. Черниг. у. 2) = пучка 1. Вх. Пч. І. 15. Cм. пушка.
Штик, -ка, м. Штыкъ. Од штика спину смика. Ном. № 976.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.