Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хатина

Хатина, -ни, ж. 1) = хата. Чи ти мене, Василю, не знаєш, що ти мою хатину минаєш? Н. п. 2) = кімната. КС. VII. 431. 3) = прибік 2. Вас. 195. Ум. хатинка, хатинонька. Грин. ІІІ. 308. Хатиночка. Благав у Бога тільки хату, одну хатиночку в гаю, та дві тополі коло неї. Шевч. 550.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАТИНА"
Галунка, -ки, ж. = крашанка. МУЕ. І. 171. КС. 1891. V. 191.
Дзвінки́й, -а́, -е́. Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Черкас. у. Голос дзвінкий. Черкас. у. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується. МВ. ІІ. 182.
Осліп II, нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Г. Барв. 113. Тиснулися осліп до штурму.
Пластунець, -нця́, м. Родъ черноморскаго сельдя.
Порозглажувати, -жую, -єш, гл. Разгладить (во множествѣ).
Припускатися, -каюся, -єшся, сов. в. припуститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Съ жадностью что ѣсть, пить. Не припускайтесь дуже до горілки. Камен. у. 2) Ссылаться, сослаться. Припускаюсь на людей, то й ті скажуть, що я дітей своїх до пуття довела. Харьк. у.  
Скапнути, -пну, -неш, гл. Медленно зачахнуть, умереть. Вх. Лем. 465.
Убезвічити, -чу, -чиш, гл. = обезвічити. Вх. Зн. 72.
Умішати Cм. умішувати 2.
Хляґоза, -зи, ж. = хляґа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.