Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хатина

Хатина, -ни, ж. 1) = хата. Чи ти мене, Василю, не знаєш, що ти мою хатину минаєш? Н. п. 2) = кімната. КС. VII. 431. 3) = прибік 2. Вас. 195. Ум. хатинка, хатинонька. Грин. ІІІ. 308. Хатиночка. Благав у Бога тільки хату, одну хатиночку в гаю, та дві тополі коло неї. Шевч. 550.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 388.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАТИНА"
Брівонька, -ки, ж. Ум. отъ брова.
Голодівка, -ки, ж. Время голоданія, голодовка. Спасівка-ласівка, а Петрівка-голодівка. Ном. № 483.
Жабеня́, -ня́ти, с. Лягушенокъ. Туди, — аж там жабенята. Грин. І. 32. Ум. жабеня́тко, жабеня́точко.
Заві́шальник, -ка, м. Повѣсившійся. Камен. у.
Заме́лювати, -люю, -єш, гл. Закатываться; сходить въ сторону. Сани замелюють. Женці почали замелювати з правого боку, та й поламали постать.
Кванька, -ки, ж. Родъ жидкаго кушанья. Добра кванька, та нема лоньки, — хіба буду пальком. Ном. № 11968. Употребляется только въ поговоркѣ?
Лобурча́, -чати с.? Ой дівчата лобурчата, де ваш розум дівся? Канев. у.
Наву́сся, -ся, с. Едва пробивающіеся усы. Дарма, що був молодиком безвусим, ніхто з його молитви не сміявся, бо серед братиї, з своїм навуссям русим, в стоянні був рівен монахам довговусим. К. МБ. II. 132.
Окона, -ни, ж. Икона. Драг. 177. Коли окона впаде... з стіни, чекай мерця в хаті. Грин. І. 255.
Ураг, -га, м. = враг.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.