Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

харність

Харність, -ности, ж. Чистота, опрятность. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 387.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАРНІСТЬ"
Букодірка, -ки, ж. = букивчак. Вх. Уг. 228.
Відхватитися Cм. відхвачуватися.
Дору́блювати, -люю, -єш, сов. в. доруби́ти, -блю́, -биш, гл. Оканчивать, окончить обрубать (въ шитьѣ). Ти ще й рубця не дорубит, я вже й звернусь. Кв.
Засове́ць, -вця́, м. Ум. отъ засов.
Ладівниця, -ці, ж. Патронташъ. У ладівниці ні однісінького набою. Мет. 444.
Перестрітник, -ка, м. Раст. Atriplex latifolia. Лв. 97.
Підлизник, -ка, м. = підлиза (о мужчинѣ).
Понасміттювати, -тюю, -єш, гл. = понасмічувати. Зміев. у.
Угавати, -ва́ю, -єш, гл. Успокаиваться. І рот у дитини не вгаває: все йому хліба давай. Карі очі не сплять ночі, ніжки не вгавають. Мет. 85.
Харьківський, -а, -е. Харьковскій. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАРНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.