Бабник, -ка, м.
1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. Cм. баба 21.
2) = бабинець.
Клопітно нар. Безпокойно, хлопотно; хлопотливо.
Костьол, -лу, м. = костел. Бачте, у Вільшаній у костьолі... у титаря.
Котига, -ги, ж. Телѣга, на которой возять необходимые для пастуховъ овецъ припасы. Мали вони ще при отарах і котигу... возили харчі, воду і дрова.
Мисю́рка, -ки, ж. Шлемъ, желѣзная шапка съ кольчатою сѣткою, которая накладывалась на лицо, шею и плечи. Усі в панцерах і мисюрках, з шаблями й келепами.
Обгрузити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь вокругъ.
Позика, -ки, ж.
1) Заемъ, кредитъ. Дайте, будьте ласкаві, в позику, чи то на одробіток хоч з в'язку. Коня у позику не давай.
2) Долгъ. Батька й матір у такі позики втопив, що й ушей не видно.
Постривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать, погодить. З якої речі? Постривайте! Озвався сивий дід. Постривай бо, не сунься поперед батька в пекло.
Торч, -чі, ж. Родъ огорожи: палки изъ хвороста, укрѣпленныя вертикально. Обгородив торчу.
Чколити, -лю, -лиш, гл. Охотничій терминъ о собакахъ: лаять тонкимъ голосомъ, увидѣвъ звѣря.
