Арка́н, -на́ и -ну, м. 1) Родъ гуцульскаго танца мужчинъ. Аркана́ танцюва́ти. 2) Арканъ. Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан. Еней і сам так росходився. як на аркані жеребець. Аби-сте мні арканом тігли, то не піду.
Візок, -зка, візочок, -чка, м. Ум. отъ віз.
Голубий, -а, -е. 1) Голубой. В голубий жупан приберися. 2) О масти вола: темно-сѣрый. Ум. голубенький, голубесенький. А хто любить чорні очі, а я голубенькі.
Зара́нок, -нку, м. = і. Зарання. На розсвіті, на заранці іще спали бусурманці.
Мряч, -чі, ж. = мряка. Мряч упала.
Охайливий, -а, -е. = охайний 1.
Удавання, -ня, с. Притворство.
Уліжний, -а, -е. Удобный для лежанія.
Хованець, -нця, м.
1) Прячущійся.
2) Воспитанникъ, пріемньій сынъ, вскормленникъ.
3) Домовой, чортъ.
Шевелюха, -хи, ж. Названіе змѣи въ заклинаніи отъ укуса гадюки. У полі золота груша, на золотій груші золоте гніздечко, в золотім гніздечку гадюка-шевелюха, цариця.