Виповідати, -даю, -єш, сов. в. виповісти, -вім, -віси, гл. Выражать, выразить, высказывать, высказать. Кожен народ виповідає свої думки, свій погляд — по — свойому. Усі беремось вести народ, не знаючи його, а не хочемо у нього й трохи повчитись хоч би тієї мови.... котрою навкруги нас милліони наших земляків свої думки і надію, горе й радощі виповідають.
Вутя, -тяти, с. = утя. Ум. вутятко.
Гвер, -ра, м. Ружье.
Журна́л, -лу, м. Журналъ, періодическое изданіе. При універсітеті почав іздаватись журнал «Украинскій Вѣстникъ».
Малолі́тній, -я, -є. = малоліток. Ще малолітній, тільки ще сімнадцять літ. Ум. малолітненький.
Нало́й, -ло́ю, м. Аналой. Після молебня метнувся Павлюга і підійшов до налою.
Покотом нар. Вповалку. Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали. В гаю все покотом лежало.
Ситарь, -ря, м. Ситочникъ, дѣлающій сита. Ум. ситарчик.
Утішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. утішитися, -шуся, -шишся, гл. Радоваться, обрадоваться, имѣть удовольствіе. Ото і недовго вони утішались баранчиком і торбою. Мати так уже втішається, що не знає вже, що й робити. Не втішайтесь, мої воріженьки, моїй пригоді.
Хурдига, -ги и хурди́ґа, -ґи, ж. Тюрьма. О, погано в бісовій хурдизі сидіти. Гамалія по Скутарі по пеклу гуляє, сам хурдигу розбиває, кайдани ламає. Защо це нас, братця, позапірали в цю тісну хурдигу?
