Вухань, -ня, м. Человѣкъ съ большими ушами.
Гу́ркати, -каю, -єш, гл. 1) Стучать, грохотать. Прибіг він до хати, став у двері гуркать. Дощечка густиме та гуркатиме. Гуркали дверима. Cм. Грюкати. 2) О доеніи: сразу выжимать молоко изъ всего вымени. Вівчар.... ловить (вівцю) за дійки і уперед їх продоює пальцями; потім гуркає рукою відразу з цілої икри. 3) Ворковать. Голуб гуркати.
Заба́чити. Cм. Забачати.
Засо́хляний, -а, -е. = засохлий. Тісто зверху не засохляне.
Опришок, -шка, м. Разбойникъ, бандитъ. Да чи підем, пане брате, на весні в опришки.
Потанути, -ну, -неш, гл. Растаять. Вже багато потало снігу. Погинуть лихі люде, як той сніг нехай потануть.
Розсада, -ди, ж. 1) Разсада. Ти, капусто, ти, розсадо моя. 2) — заяча. Раст. Sedum Telephium L.
Сміливо нар. = сміло. Неначе птахи чорні в гаї, козацтво сміливо літає.
Сплюха, -хи, ж. пт. Козодой.
Фундатор, -ра, м. Основатель, учредитель. О, предки Вишневецьких і Корецьких, фундаторі монастирів спасенних!
