Бух! меж., выражающее паденіе, глухой ударъ или выстрѣлъ. Бух в воду, ніби втопився. Заридала Катерина та бух йому в ноги. Сіли татко коло печі, мамка татка бух у плечі. Коли це з лісу бух! бух! бух! Так і повалило три воли у валці.
Запропасти́ти Cм. запропащати.
Зона, -ни, ж. = зана.
Пирх! меж. для выраж. вылета. Я до куща — коли відтіля пи-и-р-рх!
Потала, -ли, ж. Съѣденіе; истребленіе. на поталу дати, подати, податися. Въ добычу, въ жертву отдать, быть отданнымъ. У чистому полі поховайте, звіру-птиці на поталу не подайте. А віри християнської на поталу в вічний час не подайте. У найми не пускала, у чужі руки на поталу не давала. Довелося валятися, звіру-птиці на поталу податися.
Рабувати, -бу́ю, -єш, гл. Грабить. Встань, пачкару, годі спати, ідуть турки рабувати; ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого, возьмуть коня вороного. Один розбійник страшний розбивав, лютував, рабував.
Розвінчати Cм. розвінчувати.
Сморж, -жа, сморжій, -жія, м. Грибъ: сморчокъ, Morchella esculenta Pers.
Субітник, -ка, м.
1) Наказываемый по субботамъ.
2) Поминальная книга, субботникъ, синодикъ. В субітник Фоку записали. Запишімо, стара, часть грошей на церкву, щоб нас поминали, щоб нас записали в субітник.
Хтось, когось, мѣст. Кто то, кто-нибудь. Прийшов хтось та взяв щось.
