Гаразд I нар. 1) Ладно, хорошо. «Приходьте сьогодня до мене!» — Гаразд! 2) Хорошо. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивили у Білій Церкві замирив? Не журись, каже, дівко, — все гаразд буде. 3) Хорошо, достаточно, какъ слѣдуетъ, надлежащимъ образомъ. Не найшов гаразд шляху. Сам ти гаразд не тямиш, що робиш. І ви, плебеї-гречкосії, і ви молилися, та вас ніхто не милує. Не вміють вас і помилувать гаразд. 4) Счастливо, благополучно. Як усе дома буде гаразд, то може і прийду. 5) Очень. Гаразд таки причарувала і його до себе. Ум. гараздненько. Сонечко гараздненько обитріе.
За́дній, -я, -є. 1) Задній. Оглядайсь на задні колеса. 2) За́дню па́сти. Оставаться сзади, не успѣвать, быть послѣднимъ. 3) За́дня ки́шка. Заднепроходная кишка.
Морґ и морґовий. Cм. ІІІ. морг и морговий.
Підмощувати, -щую, -єш, сов. в. підмости́ти, -щу́, -стиш, гл.
1) Подмащивать, подмостить. І підмощувала, і сама доставала, так яблунька все вгору.
2) Подкладывать, подложить.
Побатьківськи нар. Поотцовски. Отець побатьківськи поб'є, побатьківськи й помилує.
Придавлювати, -люю, -єш, сов. в. придавити, -влю́, -виш, гл. Придавливать, придавить. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Мороз як придавив — стало холодно.
Прогорниця, -ці, ж. Круглая дыра въ центрѣ верхняго жернова ручной мельницы.
Рахунок, -нку, м. Счетъ, разсчетъ. В рахунку помилився. під рахунком бути. Быть считаннымъ. Мав.... саджавку, де були сами великі риби під рахунком. здавати рахунок. Давать отчетъ. Пішла.... здавати рахунок, шьо робила почерез цілий рік.
Світилень, -льня, м. Рыболовный снарядъ, устроенный почти такъ же, какъ и сакуля.
Уповивач, -ча, м. = повивач.
