Бандазкований, -а, -е. = бандажований.
Дейне́ка, -ки, м. Словомъ дейнеки впервые названъ пѣхотный полкъ, составленный въ 1657 г. полтавскимъ полковникомъ М. Пушкаремъ изъ всякаго сброда, плохо вооруженнаго. «Пушкарь... собралъ себѣ зъ винниковъ, броварниковъ, пастуховъ и наймитовъ людскихъ полкъ пѣхотній, наименовавши его Дейнеками; которой то полкъ мало въ себѣ имѣлъ товариства зъ добримъ христіянскимъ сумленіемъ, и оружіемъ до войни приличнымъ; но тилко зъ рогатинами, косами і кіями, и изъ сердцами до убійства и разграбленія имѣній людскихъ готовими». Клобуковская, жалуясь на Подлеснаго, напавшаго на ея домъ съ толпой вооруженныхъ слугъ, представила какъ corpus delicti, оружіе отнятое у убитаго П., она «презентовала» въ судѣ «areum album alias łuk białogrodzki sagittas quatuor atque deinekam alias wegierę»; говорила, что П. стрѣлялъ «per fenestram, baculo, alias wegierą, extrusam». Сопоставляя тексты находимъ, что слова: «дейнека, wegiera и baculum» — синонимы: слѣд. dejneka = дубина, палка, а потому, въ примѣненіи къ козацкимъ отрядамъ, слово дейне́ки должно было означать толпу, вооруженную дубинами. . Кулишъ, беря это слово въ томъ же значеніи полуразбойничьяго военнаго сброда, употребляетъ его въ поэмѣ «Великі проводи», относящейся ко временамъ Богдана Хмельницкаго, т. е. до составленія помянутаго полка. Чи то грачі, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі? Величалися дейнеки будинковим лупом.
Жалиця, -ці, ж. Насѣк. Жигалка, Stomoxys.
Ирій, -рію, м. = вирій. Гуси, гуси білі в ирій полетіли. Пташки, що влітку так співали, у ирій вже поодлітали.
Ознобитися, -блю́ся, -би́шся, гл. Простудиться.
Позубитися, -блюся, -бишся, гл. Иззубриться. Шабля позубилась.
Скорботно нар. Скорбно, печально. Ум. скорботне́нько.
Стукнутися, -нуся, -нешся, гл. Удариться. Осідала підо мною земля, аж поки не стукнувся об пекельні ворота.
Тилій, -лія, м. = тилє. Не ріж гострієм, а тилієм бий.
Цифрувати, -рую, -єш, гл. Украшать вензелями изъ снурковъ брюки или верхнюю одежду.
