Бухан, -на, м.
1) = буханець. Пшенишний бухан. Бухан хліба. наїстись буханів. Быть побитымъ. Ум. буханчик. Буханчики пшенишні білі.
Дрівітня, дрівотня, дрі́вутня, -ні, ж. Бревно, на которомъ рубятъ дрова, а также и мѣсто, гдѣ оно находится. Хлопці щось робили та й покинули сокиру, устромивши у дрівотню. На дрівітні дров ні поліна. А турки, що тріски на дрівітні, валяються кучами. Чи пересуне що, чи переложить, а сама зирк із комори на дрівотню.
Жовти́ло, -ла, с. 1) Раст. a) Anthemis tinctoria L. б) Serratula coronata L. в) Statice tatarica L. 2) Желтая краска, приготовляемая изъ коры дикой яблони, для окраски пасхальныхъ яицъ.
Ліща́ниця, -ці, ж. = ліщина. Ба, чому то ліщанице, така не вродлива? Зіма була студененька, мене зморозила.
Ло́вчий, -чого, м. 1) Ловчій. Спаслися ми, як пташки з клітки, як з сіті ловчого пірнаті. 2) Ловитель (сказано было о ловившихъ убѣжавшихъ рекрутовъ).
Начубити, -блю, -биш, гл. Надрать за волосы.
Недолюд, -да, м. = недолюдок. Добивають вони мене, недолюди, не боячися Бога.
Прихилля, -ля, с.
1) = прихилище. Нема мені прихилля. Біда сироті без тихого прихилля.
2) Расположеніе.
Пробабувати, -бую, -єш, гл. = пробабити.
Солонувати, -ну́ю, -єш, гл. = солонцювати. От де бити, дрохв — на солонцях, як вони солонують.
