Дихави́чний, -а, -е. 1) Удушливый, страдающій одышкой. Дихавичний чоловік. 2) Больной запаломъ (о лошади). Дихавична конячка.
Зави́дка, зави́дко, нар. Засвѣтло. Коли б мені завидка додому прийти. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка.
Заплазува́тися, -зу́юся, -єшся, гл. Запачкаться, загрязниться ползая.
Зв'яли́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Увянуть, завянуть. Серце моє зсохло, зв'ялилося за сином, що у москалі віддано.
Кучанин, -на, м. Житель кутка́ 2. Кучане — ті сусіде, що на одному кутку живуть.
Легкова́жити, -жу, -жиш, гл. Мало цѣнить, мало придавать значенія, пренебрегать.
Обвірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. обверті́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Обвиваться, обвиться, завернуться.
Послухнянство, -ва, с. Послушаніе. Потките своїм послухнянством і мене, старого батька.
Становець, -вця, м. = станва.
Сторіки, -рік, ж. Сотни рѣкъ. І потече сторіками кров у сине море.
