Височенький, -а, -е., Ум. отъ високий.
Ґанчува́ти, -чу́ю, -єш, гл. 1) Браковать, находить недостатки. Котра дівчина вередує з женихами, ґанчує та плаче, то з єї оттак сміються. 2) Имѣть изъянъ, порокъ, недостатокъ. Ґанчує на ногу кобила.
Да́харь, -ря, м. = Давець. Будеш дахарь, будеш і взяхарь.
Жакува́ння, -ня, с. Разграбленіе, расхищеніе. Збагатили хижу силу жакуванням-лупом.
За́міжжю нар. Замужемъ. Мати вже тоді були, кажуть, заміжжю. Вона в чужому селі заміжжю.
Заса́да, -ди, ж. 1) Основаніе, основа. 2) Заключеніе; тюрьма. Десь моя дружина сидить у засаді, сидить у засаді в великій досаді.
Плаксивиці, -ців, м. мн. Болѣзненная плаксивость у дѣтей.
Побештати, -таю, -єш, гл. Выругать, выбранить (многихъ).
Стрібло, -ла, с. = срібло.
Супорка, -ки, ж. = софорок. Куриця до супорки.