Жи́жа, -жі, ж. 1) Все горячее и горящее (дѣтск. сл.). Дитина хукає на жижу. З огнем не жартуй, бо то жижа. 2) Возбужденіе, пылъ. Тут саме жижа така, що ну! Сказано, жінка молода, а він старий, аж сідий. Ум. жижка.
Кумлик, -ка, м. = комарь. Ум. кумличок.
Лигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Удариться. Що се в тебе око підбите? — Та се я нахилилась хату мести та як лигнулась об стіл, об ріжок, та й набила.
Наси́льство, -ва, с. Насиліе. Насильство і тиранство.
Нашийниця, -ці, ж.
1) Ожерелье, монисто.
2) То, что взято на шею; говорится о долгахъ, денежныхъ обязательствахъ и пр. У його бідолахи багато нашийниць.
Непорухомо нар. = нерухомо.
Пообкладатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и обікластися, но о многихъ.
Ремесник, -ка́, м. Ремесленикъ. В ремесника золотая рука та кальний рот. Ум. ремесничок, ремесниче́нько. Ой жаль мені на мого батенька, шо мня не дав за ремесниченька.
Риб'ячий, -а, -е. Рыбій. Риб'яча сирість.
Сікти, -січу, -чеш, [p]одн. в.[/p] сікнути, -ну, -неш, гл. Сѣчь, рубить, рубнуть. Сердешного козака Голоту січе да рубає. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. січе й руба. Разсердившись, скоро и крикливо говорить.
