Відвість, -ти, ж. Отвѣтное извѣстіе.
Дітолю́бний, -а, -е. Любящій дѣтей.
Довгогри́вець, -вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала.
Зві́дки, звідкі́ль, звідкіля́, нар. Откуда. Звідки тебе, серце, виглядати? Хилилися густі лози, звідкіль вітер віє. Хто він такий і звідкіля він?
Обжинати, -на́ю, -єш, сов. в. обжати, обіжну, -неш, гл.
1) Обжинать, обжать, сжать вокругъ чего. Пшениченьку жну, а кукіль обжинаю. Де-де на стерні і будяк стояв сиротою; обжали бідолаху.
2) Обгонять, обогнать, работая серпомъ. Вона не хутко жне. Ми як удвох жали, так я її на вісім снопів за день обжинала.
Попроз нар. = поуз. Попроз мій городок стежкою до иншої йдеш.
Правдивий, -а, -е. 1) Правдивый, справедливый. Смирітеся перед правдивим словом. Козак — душа правдивая, сорочки не має. Судом правдивим осудити.
2) Настоящій, истинный, дѣйствительный. Правдиві волоські гарбузи. Нарід катував (економ), — правдивіш кат був. Слухай, що мертві уста без сили до серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати.
Толкування, -ня, с. = товкування.
Узувати, -ва́ю, -єш, сов. в. узути, узую, -єш, гл. Обувать, обуть. В свої чоботи хоче його взути. Взутті, а слід босий.
Хибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться. Пливе човен, води повен, коли б не хибнувся. Хибнувсь віз.
