Бомок, -мка, м. 1) Слѣпень бычачій, Tabanus bovinus. 2) бомки бити, стріляти. Брать глину или грязь на палочку и бросать ее вверхъ; въ переносномъ значеніи: ничего не дѣлать, баклушничать. Ниньки святої Домки: хто не хоче робити, той стріляє бомки. . бомка люде пустили за вас. Распустили о васъ слухъ. що ти ми пуцьоєш бомки? Зачѣмъ ты врешь, обманываешь?
Вискромаджувати, -джую, -єш, сов. в. вискромадити, -джу, -диш, гл. Выскребать, выскресть. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане.
Зачува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Чуяться, чувствоваться. Їй не зачувалось, що вона где усе низче та низче. І. 98).
Мерще́нько нар. Ум. отъ мерщій.
На́клеп, -пу, м. Поклепъ, клевета.
Пообживатися, -ва́ємося, -єтеся, гл. То-же, что и обжитися, но о многихъ.
Сапильно, -на, с. Ручка у сапи.
Узбіччя, -чя, с. на узбіччі. Въ сторонѣ.
Ци сз. = чи. Ци опиханий, паноньку, ячмінь?
Шермицерія, -рії, ж. Фехтованіе. І так же то обидва знали тую шермицерію, що ні той того, ні той того не зможе зачепити, — одвічають сами шаблі.
