Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обжарити

Обжарити, -рю, -риш, гл. Обжечь. Чисто всі плечі обжарив. Рудч. Ск. II. 166.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 8.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЖАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБЖАРИТИ"
Жалі́зний, -а, -е. и пр = залізний и пр.
Затра́тити Cм. затрачувати.
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні. Сим. 206.
Мутник, -ка, м. Мутный ручей. Вх. Лем. 436.
Несміляк, -ка, м. Несмѣлый человѣкъ.
Обшмалити, -лю́, -лиш, гл. = обсмалити.
Пеньковий, -а, -е. Пѣнковый. Пенькова люлька. Св. Л. 260.
Повипадати, -даємо, -єте, гл. Выпасть (во множеств.). Чи чуєш, дядьку! Щось у тебе з воза повипадало! Кіевск. у. Зуби... повыпадали. Чуб. II. 270.
Пропрасувати, -су́ю, -єш, гл. Прогладить. Усісінький день пропрасувала.
Чалка, -ки, ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ). Мнж. 180.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБЖАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.