Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрубувати

Обрубувати, -бую, -єш, сов. в. обрубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Обрубать, обрубить. Треба обрубати кригу на колодязі, бач як здорово намерзло. 2)криницю. Вставить срубъ въ родникъ. Чуб. III. 150. Ой у полі криниченька обрубленая. Чуб. ІІІ. 149.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРУБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРУБУВАТИ"
Відвертатися, -таюся, -єшся, сов. в. відвернутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отворачиваться, отворотиться, отвернуться. Горнеться до його серцем, відвертається лицем. Левиц. І. 170. Кривоніс одвернувся до своїх вовхурянців і грізно додав. Стор. МПр. 138. 2) Отлучаться, отлучиться. Нікуди він і не одвертався з пасіки. О. 1861. X. 27.
Горохв'яний, -а, -е. Гороховый, принадлежащій гороху. Сиди, сиди, ящуре, горохв'яний вінку. Чуб. ІІІ. 96. Горохв'яний цвіт. К. ЧР. 64.
Запа́шно нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно... тобі бум? Г. Барв. 125. В хаті стало, як у садочку: і земно, і запашно. Св. Л. 273.
Звитя́жити, -жу, -жиш, гл. Побѣдить. Великий князь Роман Ростиславович, звитяживши литвинів 1173 року, впрягав бранців до плуга. Ном. № 663.
Ненаїсть, -ти, ж. Ненасытность. Камен. у.
Понадбовувати, -вую, -єш, гл. Пріобрѣсть. Сим. 199. Понадбовував добра.
Попідпускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и підпустити, но во множествѣ.
Роспочинатися, -наюся, -єшся, сов. в. роспочатися, -чнуся, -нешся, гл. Начинаться, начаться. К. Кр. 15. Роспочалось весілля. Левиц. І. 21.
Чубатий, -а, -е. Хохлатый. Чубатий іде — лихо за собою несе. Ном. № 760. Кури чубаті. Ном. № 7982. чубаті уставки. Уставки съ особаго рода вышивкой. Kolb. І. 48, 49. Ум. чубатенький. Ном. № 8996.
Швачка, -ки, ж. Швея. Дочки зросли, — у швачки пішли. Чуб. III. 404. Ум. шва́чечка. Мил. 217.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРУБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.