Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрубувати

Обрубувати, -бую, -єш, сов. в. обрубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Обрубать, обрубить. Треба обрубати кригу на колодязі, бач як здорово намерзло. 2)криницю. Вставить срубъ въ родникъ. Чуб. III. 150. Ой у полі криниченька обрубленая. Чуб. ІІІ. 149.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРУБУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРУБУВАТИ"
Биґасень, -сня, м. Дубина, болванъ, олухъ. Желех.
Завда́ти Cм. завдавати.
Зоглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. зогля́дітися, -джуся, -дишся, гл. Осматриваться, осмотрѣться, оглядываться, оглянуться. А за мене люде брешуть, всі на мене заглядаються. Грин. III. 673. Якось зоглядівся і не знайшов книжок. Левиц. Пов. 79. Випив чарку, випив другу, випив третю, а далі й не зоглядівся, як і гроші вкрали. КС. 1882. X. 186.
Каменіти, -ні́ю, -єш, гл. Окаменѣвать. Я мов камінь той каменію. МВ. Вона каменіла, дивлячись на все те. Мир. Пов. І. 128.
Кортячка, -ки, ж. Нетерпѣливое, сильное желаніе.
Нещирість, -рости, ж. Неискренность. Що то політика? — Нещирість. Ном. № 950.
Пострахати, -ха́ю, -єш, гл. Постращать. Хоч жалко, не жалко, а треба впинить: і пострахаєш було, і крикнеш на його. МВ. ІІ. 10.
Станова, -вої, ж. Жена станового пристава. Станова з Окрайця привезе роботу. Мкр. Н. 15.
Ступакувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти шагомъ (о лошади). Вх. Зн. 67.  
Талапання 2, -ня, с. = талапання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРУБУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.