Вигоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́горіти, -рю, -риш, гл. 1) Выгорать, выгорѣть. Каганець вигорів. Вигорів увесь Батурин. 2) Выгорать, выгорѣть; желтѣть и сохнуть отъ сонца. Городи такі високі, що все вигоряє. Паша вигоріла до коріня.
Заві́яти Cм. завівати.
Заволо́ком нар. О посѣвѣ: безъ предварительнаго вспахиванія, посѣявъ по жнитву и потомъ забороновавъ зерно. Заволоком — уродиться як нароком.
Завоюва́ння, -ня, с. Завоеваніе.
Замили́тися 2, -лю́ся, -лишся, гл. = помилитися.
Крайній, -я, -є. Крайній. Зачну свататися з крайньої хати.
Невінчаний, -а, -е. Невѣнчанный, необвѣнчанный. Це той коваль, що з невінчаною жінкою живе.
Прокаратати, -та́ю, -єш, гл. Прожить. Як довгий вік прокаратаєш.
Рипотня, -ні, ж. Скрипъ постоянный.
Термелина, -ни, ж. Раст. = терментиля.
