Лихва́рство, -ва, с. Ростовщичество.
Ліб, ло́ба, м. = лоб. Пани чубляться, а в мужиків ліб тріщить. Під носом косить пора, а в лобі й орать ні на що.
Нали́гач, -ча, м. Веревка, которою привязываютъ за рога рогатый скотъ. Ой на волики та налигачі, а на коники пута. Ум. нали́гачик.
Пороситися I, -шуся, -сишся, гл. Замочиться въ росѣ.
Присок, -ску, м. Горячая зола съ огнемъ. Прогріб присок в огнищі. присок зсипати на ко́го. Задѣть, разсердить кого. Це на його як приску зсипав.
Санний, -а, -е. Санный. Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворіт.
Смалений, -а, -е. Опаленный. Ти ще не бачив смаленого вовка!
Спасати II, -са́ю, -єш, сов. в. спасти, -су, -сеш, гл. Выпасывать, выпасти, давать скоту съѣдать посѣвы, траву. Там чумаки ходять, в руках воли водять, траву спасають. Треба спасти жито, бо велике вже. Также: съѣдать, съѣсть (растенія — о травоядномъ животномъ). Зілє спасає сива оленець.
Трухлявіти, -вію, -єш, гл. Трухнуть, становиться трухлымъ.
Чернетка, -ки, ж. плахта-черне́тка. Плахта чернаго цвѣта.
