Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розірвати

Розірвати, -ся. Cм. розривати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗІРВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗІРВАТИ"
Безлітний, -а, -е, безлітній, -я, -є. 1) Вѣчный. Чуб. III. 11. 2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
Валашайник, -ка, м. = валашал. Желех.
Витязький, -а, -е. Витяжскій. Усі поля обсіяли головами козацькими, козацькими, витязькими. Н. п.
Доли́зувати, -зую, -єш, сов. в. долиза́ти, -жу́, -жеш, гл. Долизывать, долизать.
Морда́тий, -а, -е. Мордастый. Ум. мордатенький.
Пихати, -ха́ю, -єш, гл. = піхати. Най буде бабці пихано, а дідові мелено. Чуб. І. 261.
Підцобрити, -рю, -риш, гл. Стибрить, стащить. Нишком... пляшечку оковитої підцобрить. Св. Л. 6.
Позустрівати, -ва́ю, -єш, гл. = позострівати.
Поперестилати, -ла́ю, -єш, гл. Перестлать вновь (во множествѣ).
Приголубити, -ся. Cм. приголублювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗІРВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.