Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розімяти

Розімяти, -ся. Cм. розминати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 46.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗІМЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗІМЯТИ"
Дослужи́ти, -ся. Cм. дослужувати, -ся.
Лі́тря, -рі, ж. Переносная лѣстница обыкновенная. Шух. І. 104.
Морґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ морґуля.
Обростати, -та́ю, -єш, сов. в. обрости, -сту́, -сте́ш, гл. Обростать, обрости. Коло живої кости м'ясом мусить обрости. Ном.
Повикошувати, -шую, -єш, гл. Выкосить (во множ.). Я скрізь у садку повикошував. Скрізь повикошувано, попідчищувано. О. 1861. XI. 26.
Попересукувати, -кую, -єш, гл. Пересучить (во множествѣ).
Прирідок, -дку, м. Прирожденное свойство. У його такий прирідок, що він ростом малий, а дужий. Волч. у.
Прокуняти, -ня́ю, -єш, гл. Продремать.
Синик, -ка, м. = синиця. Вх. Лем. 464.  
Худібний, -а, -е. Состоятельный, зажиточный. Да ще й без худоби вдова, а сам він худібний. Г. Барв. 422.. Cм. худобний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗІМЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.