Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбуркотітися

Розбуркотітися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Разворчаться.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКОТІТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРКОТІТИСЯ"
Бородиця, -ці, ж. То-же, что и богородиця, капюшонъ, пришитый къ верхней одеждѣ. Гол. Од. 36.
Бренькотіти, -кочу, -тиш, гл. = бринькотіти. Веретено бренькотіло. ЕЗ. V. 38.
Дої́дливий, -а, -е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.
За́жма, за́жмагом, нар. Сколько рука хватитъ, сколько можно захватить рукой (рвать). Вибрали льон зажма. Н. Вол. у. Рву щавель зажмагом, щоб пан не піймав. Н. Вол. у.
Крутель, -лю, м. Скрученная изъ соломы веревка. Пошов до святих просити соломи, щоб скрутити крутеля і по йому спуститись (з неба) на землю. Чуб. II. 337.
Побагато нар. Помногу. Вони здорово роблять, за те ж і їдять небагато. Харьк.
Спузирити, -рю́, -риш, гл. Вздуть. Все море зараз спузирило. Котл. Ен. І. 9. Спузирило йому все тіло.  
Тяма, -ми, ж. Пониманіе, понятіе, соображеніе, смышленность, умѣніе, смѣтка. Нема тями й воза помазати. Та воно б то й зробили як слід, та чорт-ма тями. Лебед. у. Має тяму до римарства. Борз. у. не при тямі. Не въ своемъ умѣ. Не повно ума, не при тямі. МВ. (О. 1862. І. 103).
Швендалка, -ки, ж. Праздношатающаяся. Конотоп. у.
Шоцевиця, -ці, ж. Чечевица. Ямпольск.у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУРКОТІТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.