Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розбурхотатися

Розбурхотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розбурхатися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРХОТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗБУРХОТАТИСЯ"
Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Відтуляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відтулити, -лю, -лиш, гл. Кинулася до печі.... одтуле заслінку. Мир. Пов. II. 76.
Вуйко, -ка, м. 1) Ум. отъ вуй. Кіндрат свині брат, а кабана вуйко. Ном. № 12706. 2) Названіе медвѣдя у гуцуловъ. Шух. І. 22.
Гендель, -ля, м. Барышничество, торговля, маклачество.
Жа́лосний, жалосно = жалісний, жалісно.
Жизняни́й, -а́, -е́. Жизненный. Се воля жизняних непохибних законів, що сила силою із віка в вік була. К. Дз. 177.
Ма́рець, -рця, м. Мартъ (мѣсяцъ). В марець ще змерзне старець. Ном. стр. 282, №413.
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Обгорнути, -ся. Cм. обгортати, -ся.
Похрумчати, -мчу, -тиш, гл. = похрумтіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗБУРХОТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.