Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

родовитий

Родовитий, -а, -е. 1) Родовитый, знатный. Чи ти роду багатого, чи ти роду родовитого? Чуб. V. 911. 2) Наслѣдственный, прирожденный. Мил. 34. Він родовитий злодій. 3) Плодородный. Родовита земля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОДОВИТИЙ"
Вдовувати, -вую, -єш, гл. = удовувати.
Відчахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отдѣлиться; отколоться (о вѣтвяхъ). Оженив сина, а він і одчахнувсь — пішов жити до тестя. Н. Вол. у. Відчахнувсь від нашої православної віри. Стор. МПр. 169. От шкода! Яка гарна гілка відчахнулась. Харьк.
Заволо́чування, -ня, с. Боронованіе послѣ посѣва. Cм. заволікання.
Наді́л, -лу, м. Удѣлъ, награда. Нехай буде ласкавий привіт щирого серця наділом моїй праці. Полт. у.
Няв! меж. Мяу! А котичок няв-няв-няв! Рудч. Ск. І. 51.
Панянин, -на, м. = пан. Встрѣчено только во мн. ч. въ слѣд. пѣснѣ: Як поїдемо через селейко, скажут селяне: «їдут міщане». Як поїдемо через містейко; скажут міщане: «їдут паняне». Гол. II. 93.
Поворітка, -ки, ж. Поворотъ на дорогѣ.
Порозганяти, -ня́ю, -єш, гл. Разогнать (многихъ). У пеклі товкся і порозганяв звідти усіх чорнів. Стор. МПр. 40.
Слізонька, слізочка, -ки, ж. Ум. отъ сліза, сльоза.
Уродниця, -ці, ж. Красавица. Встрѣчено у Щоголева. Тихим сном навіки вродниця заснула. Щог. В. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОДОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.