Відмайструвати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Перестать быть мастеромъ.
2) Окончить урочную плотничью работу. Відмайстрував своє, то й підеш додому.
Горленя́, -ня́ти, с. = Орленя.
Ланове, -во́го, с. Подать съ пахатной земли. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла.
Ля I пред. = біля. Стоїмо ми ля воріт.
Перешугнути, -ну́, -не́ш, гл. Перелетѣть сразу.
Притомний, -а, -е. 1) Находящійся въ сознаніи. Притомна бут, поки і вмерла.
2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько.
Противний, -а, -е. 1) Противулежащій, находящійся напротивъ. З противної вулиці доносився парубочий гомін. противна хата. Хата по другую сторону сѣней. Сидів собі на лавці у новій світлиці, що одгородив од противної хати. Через сіни противна хата.
2) О волнѣ: противная. На Чорному морі недобре вчинає: противну филю зо дна моря знімає. Cм. супротивний.
3) Непокорный, противящійся. Привів бранців із дарами і противних твоїй волі працювати в твоїм храмі.
4) Непріятный. Противна, як старцеві гривня.
5) Противорѣчащій. Я ж їй слова противного не промовив.
Увольняти, -няю, -єш, сов. в. увольни́ти, -ню, -ниш, гл. = уволяти, уволити. Ввольни, Боже, мою волю: зостав мене удовою.
Фугувати, -гую, -єш, гл. У кожевниковъ: разглаживать и очищать кожу штрихолем окончательно передъ дубленіемъ.
Цілісінький, -а, -е. Цѣлехонькій. Ходив сердега цілісінький день. Та перед тобою ж цілісіньке озеро, — чому ти не п'єш?
