Вигук, -ку, м. Крикъ, выкрикъ. Козаків угледено.... вигук роскотився, і полетів турчин легкими кіньми на козаків.
Гурда́, -ди́, ж. 1) = Вурда. 1. 2) = Вурда 2.
Звіздяне́нький, -а, -е., Ум. отъ звіздяний.
Зелене́ць, -нця́, м. 1) Незрѣлый плодъ. Cм. зеленцем. 2) Раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець.
Луб'я́нка, -ки, ж. 1) Повозка, обшитая лубомъ. 2) Осеннее жилище гуцульскихъ древосѣковъ: родъ шалаша, покрытаго лубомъ.
Мона́рх, -ха, монарха, -хи, м. Монархъ. Монарха повідав, же все готово. Звізди бачуть короля далеко від шопи, б'ють поклони монархові, як прості хлопи.
Пам'яткий, -а́, -е́ Памятливый. Пам'яткий хлопець: як прочита в книжці, то зроду не забуде.
Пересмикнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) одн. в. отъ пересмикати.
2) О зайцѣ: перебѣжать. Заєць пересмикнув на той бік через греблю.
Просуринка, -ки, ж. = просурень а, Crocus reticulatus L.
Розглядач, -ча, м. Соглядатай.
