Витріщати, -щаю, -єш, сов. в. витріщити, -щу, -щиш, гл.
1) Вытаращивать, вытаращить. Ходив Хома ходив, витріщав баньки, витріщав — ніяк не побачить шкапи. Очі витріщив, як жировий туз.
2) Выставлять, выставить обнаженную часть тѣла.
Гевер, -ру, м. Ручка у пилы.
Гребі́нни́к, -ка, м. 1) Дѣлающій гребешки, гребеночникъ. 2) = Гравилат, Geum urbanum L.
Дальнина́, -ни́, ж. = Далиня́. Як би допомогти оку людському прозирнути за далеку дальнину.
Дошкульни́й 2, -а́, -е́. Донимающій, дающій себя чувствовать. Дошкульний вітер.
Забли́мати, -маю, -єш, гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.
Насклесь нар. Косо, наклонно.
Перекошлати, -лаю, -єш, гл. Всклокочить.
Рушання, -ня, с. Движеніе съ мѣста.
Церківця, церковця, -ці, ж. 1) Ум. отъ церква. 2) мн. церковці. Родъ орнамента въ вышивкѣ.
