Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

проязичитися

Проязичитися, -чуся, -чишся, гл. Проболтаться, проговориться. А ви оце, паничу, балакали з тим лукавим Голованем та й проязичились. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 493.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯЗИЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЯЗИЧИТИСЯ"
Анке́рь и анки́р, -рю, м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю. Гол. І. 126.
Заляскоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. 1) Учащенно захлопать, защелкать. 2) Быстро заговорить; чаще: закричать рѣзкимъ голосомъ. Як заверещить, заляскотить на мене. Г. Барв. 300.
Заперцюва́ти, -цю́ю, -єш
Їсточки гл. = ї́стоньки. Божая Мати їсточки носить. Kolb. І. 99. Носила їсточки і пить. Мкр. Г. 21.
Надігну́ти Cм. надгинати.
Нестеменнісінько нар. Точнехонько. Нестеменнісінько така. О. 1862. І. 78.
Опат, -та, м. Аббатъ.
Покарбутити, -бучу, -тиш, гл. = покарбуляти. Kolb. І. 196.
Просвітлий, -а, -е. Свѣтлый, радостный, веселый, отрадный. Не маю просвітлої години. Н. Вол. у. Був я в чужій стороні, — нема роду при мені, а ні роду, ні родини, ні просвітлої години. Грин. III. 408.
Хрунькати, -каю, -єш, гл. = хрокати 1. Гн. І. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЯЗИЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.