Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прощальний

Прощальний, -а, -е. 1) Прощальный. 2) — молитва. Разрѣшительная молитва.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩАЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩАЛЬНИЙ"
Босяжник, -ка, м. Родъ растенія. Вх. Уг. 228.
Засмуткува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Загрустить.
Злобствувати, -вую, -єш, гл. = злобувати. Злобствує на мене. Черк. у.  
Перебурхати, -ха́ю, -єш, гл. Перебушевать. Стишилось море, перебурхало.
Поманячити, -чу, -чиш, гл. Виднѣться нѣкоторое время вдали.
Поперековий, -а, -е. Поясничный. Конст. у. поперекові кістки. Поясничные позвонки. Конст. у.
Посповняти, -ня́ю, -єш, гл. Наполнить. Кубочки посповняла. Мил. 220.
Самосійний, -а, -е. 1) Самосѣйный. 2)на дитина. Незаконнорожденное дитя. Г. Барв. 310.
Умивальний, -а, -е. Умывальный. Моя вмивальна чаша. К. Псал. 137.
Умрець, умерця, м. = мрець. Умерці здвигнулись на родимім полі. Галиц. (О. 1862. І. 109).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЩАЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.