Веренва, -ви, ж. Рядъ сноповъ въ одоньяхъ.
Відчаяка, -ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця.
Горн, -на, м. см. Горен.
Дрібни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Раздробляться, измельчаться. Сахаръ дрібниться на маленькі грудочки.
Кватирочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ кватира.
2) Ум. отъ кварта. Гей поставлю я кватирочку меду, таки тебе з розумоньку зведу. Возьми собі кватирочку та йди додомочку, та й вдома напийся та й не волочися.
Кертичина, -ни, ж. Холмикъ, поднятый кротомъ.
Полуденник, -ка, м. Насѣк. Syrrphus.
Приплошистий, -а, -е. Плоховатый. Жито приплошисте.
Приумітися, -міюся, -єшся, гл. Сообразить, найтись. Добре хоть ти приумівся сказати.
Уставати, -таю, -єш, сов. в. устати, -тану, -неш, гл. 1) Вставать, встать. Буду вставать я раненько. Ви ж було раненько встаєте. Устала раненько, умилась біленько, хазяїну на добридень дала. Ледви встала, поклонилась, вийшла мовчки з хати. 2) Подыматься, подняться, вздыматься. Подай нам, Господи, з неба дрібен дожчик, а з низу буйний вітер! Хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги! Ой із-за гори, з-за крутенької густий туман уставав. Кругом аж курява вставала. Встає хмара з-за лиману. 3) Слѣзать, сходить. То козак козацький звичай знає, із коня вставав. 4) Восставать, возстать. На ґвалт Пулавського і Паца встає шляхецькая земля. Син устане на батька, а батько на сина. 5) Восходить, взойти. Вже сонце встає із-за гори. 6) Наступать, наступить. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила. 7) Происходить, произойти. З тихеньких все лихо встає.
