Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прощальний

Прощальний, -а, -е. 1) Прощальный. 2) — молитва. Разрѣшительная молитва.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩАЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩАЛЬНИЙ"
Гимн, -ну, м. Гимнъ. Дівчата трохи не голі? стоять перед Кипридою і в лад співають гимн. Шевч. 604.
Доброгра́й, -ра́я, м. Хорошій музыкантъ.
Древи́на, -ни, ж. = деревина. Шевч. 436.
Дубле́нець, -нця, м. Выдѣланная дубленая кожа. Вх. Уг. 237.
Кухарча, -чати, с. Поваренокъ. О. 1861. IV. Слов.
Оборуч нар. = обіруч. Підняв його оборуч. О. 1862. VIII. 9.
Понатрушувати, -шую, -єш, гл. Тоже, что и натрусити, но во множествѣ. А ну тебе! заходився тут з половою, понатрушував скрізь. Богодух. у.
Розбрикатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться лягать. Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. V. 64.  
Ситиця, -ці, ж. = сита. Чим дитину годувать?... Чи кутицею із ситицею? Мил. 37.
Трепетик, -ка, м. Въ сѣделкѣ: металлическая дужка, сквозь которую проходитъ черезсѣделень. Харьковъ. (Лобод.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЩАЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.