Буяння, -ня, с. 1) Быстрый, пышный ростъ. 2) Бушеваніе, буйство. Розбишацьке буяння. І гласу Божого не чули за буянням 3) Свободное, ничѣмъ нестѣсняемое движеніе, пареніе. Буяння гордого ума.
Ґе́дкати, -каю, -єш, гл. = Лоскотати 1.
Доконе́чний, -а, -е. Обязательный, непремѣнный.
Ізр.. Cм. зр.
Каскет, -та, м. Фуражка. Плаче жовнір, плаче, каскет в руках носить.
На́довго нар. Надолго. Хиба надовго старий жениться: або сам умре, або жінка покине.
Надтекти́ Cм. надтікати.
Обтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обітерти, обітру, -реш, гл. Отирать, отереть. Ісус почав обтирати ноги рушником. Ой обтерла чорні очі й брови як шнурочок. Обітре рукавом.
Осаднити, -ню́, -ниш, гл. — коня. Натереть лошади сѣдломъ или хомутомъ рану. Осаднений кінь.
Тисячній, -я, -є. 1) Тысячный, который стоить тысячу.
2) Одинъ изъ тысячи. Не оправдить і тисячнього слова.
