Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

прощальний

Прощальний, -а, -е. 1) Прощальный. 2) — молитва. Разрѣшительная молитва.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 492.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩАЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПРОЩАЛЬНИЙ"
Білюх, -ха, м. Насѣк. Pieris. Вх. Пч. І. 7.
Вдівець, -вця, м., вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівець, удівонька, удівочка.
Ви́хоріти, -рію, -єш, гл. Выболѣть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив. Ном. № 11643.
Добенькетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Допироваться.
Крата, -ти, ж. = ґрата. Коли ж вони впадають у кайдани і мучаться за кратами в темниці. К. Іов. 79.
Некладений, -а, -е. 1) Неположенный. 2) Неоскопленный. Кінь некладений.
Нуте меж. Нуте. Гей, нуте, косарі! Ном. № 9999.
Поголосити, -шу́, -сиш, гл. Поплакать.
Позакачувати, -чую, -єш, гл. Засучить (во множествѣ). Позакачувавши рукава в сорочці. Кв.
Умалити, -ся. Cм. умаляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПРОЩАЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.